Як жадає земля, зашкарубла від спеки до болю,
Хоч ковточок води, хоч маленьку краплинку роси,
Так я прагну Тебе, я не можу не жити Тобою,
Я благаю, прийди й воскреси!!!
Та говорять мені: «Не проси.
Заспокойся. Навіщо в молитві звитяга?
Знає Бог, бо у Нього всі наміри й дні…»
Та я буду молитись, я буду кричати про спрагу,
Щоб ще більше вона пломеніла в тобі і мені.
Я молюся про дощ. Не стомлюся молитись!
Перші краплі дощу…Парасольку відкину убік
І підставлю долоні, бо хочу дощем Твоїм вмитись.
Проливається з неба життєдайний цілющий потік!!!
« Ти чого там стоїш? Небо низько і злива…
Заховайся мерщій в підземелля традицій і догм!»
Ні! Я буду стояти. Я — напоєна і щаслива,
Бо Господь мій гряде. Я люблю і чекаю. Я прагну Його!!!
30.07.2008 р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
7) Чудное мгновенье. Мне б вычеркнуть тебя из головы (2006) - Сергей Дегтярь Этот стих родился от воспоминаний событий, когда я был уже православным. Мы встретились случайно, когда я стоял на трамвайной остановке, а она в тот момент проходила мимо меня. На остановке был хлебобулочный киоск-магазин. Она жила в этом районе, а я посещал здесь, напротив остановки Святовладимирский храмовый собор. Я не мог забыть её. Уже прошло достаточно времени с того момента, когда я покинул её церковь, но, эта встреча снова растревожила мои неугасимые чувства и эмоции от того, что я её увидел. Я был просто в трепете и шоке. Из моего переживания и родилось это произведение. Я уже не помню, но по-моему это был 2003 год. Стихотворение было с старых поношенных институтских тетрадях в набросках. В 2006 году, когда я его обнаружил - тогда завершил его и дополнил свежими чувствами и мыслями.
