Я люблю тебя!Сердце открой,
Чтоб излить Мне всю благодать!
Положи глубоко это в дух,
Так, как просто ты можешь дышать!
Каждый шаг твой и каждый миг
Ты вдыхаешь Мою любовь,
И за каждый твой жизненный штрих
Льется вечно с Голгофы Кровь!
Я люблю тебя!Знаешь ли ты?
Что Я рядом с тобою всегда!
Изливаю Святой Свой Дух,
Так, как с неба льется вода!
Посмотри на творенье вокруг:
Возрождается жизнь от тепла,
Солнце снова проходит свой круг,
Чтоб земля от тепла расцвела!
Я люблю тебя! Сердце открой,
И любовь пусть растопит лед,
Я хочу жить, дышать с тобой,
Пусть дыханье любви придет!
И как солнце согрело теплом,
Я согрею дыханьем тебя,
Благодатью войду в твой дом!
Слышишь в духе:"Люблю тебя!"
Наталия Минаева,
Рига, Латвия
"Он ввел меня в дом пира, и знамя Его надо мною - любовь". Песня Песней 2:4
Любовь Моя - поэзия души...и это все о Нем
Прочитано 10208 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
