Господь до праці нас призвав
І кожному таланти дав
Один і два,кому і п"ять
Іх нам потрібно в хід пускать
Одним Він голос дав для співу,
Щоб величалось Його ім"я
Братам Він ввірив своє Слово
Щоби завжди були готові
Звіщать Господню благодать
І грішників з гріхів звільнять
А тим,що п"ть Він дав молитву
В проломі,щоб стояли,в битві
І за левитів,що співають,
За тих,що Істину звіщають
І по усіх куточках світу
Несуть благую людям вістку
Ця праця ніби не помітна
Та пастирству вона подібна
І потребує вдвічі сили
Любові Божоі і віри крила
Тут рук не можна опустити
Аби нікого не згубити
Гонити треба сумнів,страх
І на молитвених руках
Донести до престолу Бога
Тих,хто знеміг в земній дорозі
За це ім тут вже людська вдячність
А в небесах вінець найкращий
Приймуть вони з Господніх рук
За свій нелегкий Божий труд
Хай скільки хто талантів має
В свій час Господь за всі спитає
Як кожен з нас іх уживав
Придбав,що ним,чи закопав
Трудімся друзі,всі сумлінно
Бо прийде день той неодмінно
Коли вернеться наш Господар
Для вірних буде нагорода
Й слова почують сокровенні:
-"Ввійди мій раб благословенний,
У радість Пана Твойого!"
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Лишь в любви есть живая основа - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
=Он, т.е. мой язык - не «черен» теперь и не «бел» - здесь имеется ввиду, в переносном конечно же смысле, и именно в том смысле - что с годами я избавляюсь от свойственного моему характеру некоторого "максимализма" суждений, т.е. завышенных порой требований к себе и другим, памятуя - что каждый из нас имеет собственные "планки" своих искренних намерений... как впрочем и сил на их добрую реализацию... иного я по прежнему - не приемлю.
=Фотоиллюстрацией чужое понравившееся фото из Интернета "Псалтырь" - авторства, к моему искреннему сожалению, пока не знаю...
